Залежність від пошуку.

Ви іноді відчуваєте, як ви залежні від написання текстових повідомлень, твітів, або на ФБ? Чи траплялось вам коли-небудь сісти за комп’ютер, щоб знайти швидко якусь інформацію, а через півгодини ви розумієте, що ви вже читаєте і шукаєте щось зовсім інше, більш цікаве? Це всього лише один приклад того, як в вас працює допамін.

Допамін виробляється різними частинами мозку і є ключовим компонентом різних функцій, таких як мислення, рух, сон, увага, пошук та нагородження.

Дофамін будить в вас бажання шукати і бажати. Робить вас енергійними і допомагає підтримувати певну цілеспрямованість. Що цікаво, так це не тільки прагнення до звичайних речей, як їсти або пити, але також до абстрактних, таких як пізнання світу, ідей або інформації.

Жити довго і щасливо суперечить біології.

Бажання шукати і володіти мотивують нас вживати заходи, які приносять нам задоволення. Коли ми задоволені ми це відчуваємо, не хочемо вже шукати, але цей стан тимчасовий, тому знов хочемо чогось нового. Це нескінченний цикл, який ніколи не дозволить нам спокійно сидіти на місці.

Очікування завжди краще, ніж реальність.

Вивчення людського розуму показало, що набагато більше задоволення в нашому мозку викликає стан очікування, ніж сам факт отримання бажаного. Крім того, утворення дофаміну стимулюється також невизначеністю. Нам не приносять радості передбачувані ситуації. За своєю природою, ми повинні відчувати, що щось несподіване може статися. Наприклад, це один з факторів, узалежнення від азартних ігор.

Найбільше нас узалежнює інформація, яка доходить до нас часто, але в невеликих кількостях. Це між іншим причина, чому Twitter став настільки популярним. В кінцевому рахунку, приємне почуття очікування стає виснажливим. У якийсь момент ми маємо відчути перемогу, в іншому випадку будемо почуватись перегорівшими.

Зараз я процитую соціальний експеримент, який показав, що люди люблять мати вибір, навіть якщо це викликає внутрішній параліч. Як використовують це найкращі продавці?

Останнім часом я думав про покупку принтера. Я зайшов на сторінку магазину, клацнув на категорії принтера і переді мною з’явилися десятки моделей. Я завмер, відчув себе дурнем і перенервувався, тому що моє знання на тему принтерів обмежуються усвідомленням того, що вони служать для розміщення чорнила на папері. Я не був в змозі продовжити покупки.

Нещодавно в супермаркеті бачив 20 видів хліба, з борошна грубого помелу. Я взяв перший і в паніці втік.

Занадто багато варіантів є відсутністю вибору.

Переважна більшість людей говорять, що вони хочуть мати найширший вибір. На практиці це виглядає трохи інакше. Колись було проведено соціальний експеримент, який полягав на розміщенні на вітрині магазину:

6 банок з варенням,

24 банки з варенням.

Як поводилися люди? У разі 24 банок біля стенду зупинили 60% людей, щоб спробувати різні аромати. При 6 банках зупинилися на 40% людей. Здавалося б, що більша кількість банок принесла би кращий ефект, правда ж ? На жаль, ні.

Як продавати більше? Пропонуй менше!

Якщо припустити, що ми не хочемо, притягувати людей, але насправді щось продаємо то менше запропонованих варіантів себе виправдали більше. На стенді з 24 баночками тільки 3% людей щось купили. На стенді з 6 баночками до 31% людей вирішили щось купити.

Який висновок? Люди люблять мати вибір, якщо вони не повинні нічого вирішувати остаточно. Занадто багато можливостей, приводить до того, що люди не можуть прийняти рішення, а тому його й не приймають.

Якщо менше працює краще, чому ми хочемо більше?

Відповідь на це питання тісно пов’язане з допаміном, (про який сказано вище). Коротше кажучи – ми залежимо від інформації. Так завжди ми хочемо більше. Але як ви можете бачити, не завжди нам це підходить.

Як полегшити вибір?

Ось які є дослідження і висновки про те, як робити вибір. Ось 3 дії, які запропоновані продавцям, щоб допомогти людям зробити вибір:

видалене- менше варіантів більше покупців,

конкретизація- вибір повинен чітко відрізнятись, люди вибираючи сприймають через зір, тому  використовуйте красиві зображення, що представляють різні варіанти.

класифікація –  однак якщо мусиш мати великий вибір, то погрупуй його, поділи 500 продуктів на 3-4 категорії.

Далі я розповім про нашу природню потребу контролювати все і всіх, а також про те, що бажаючи її заспокоїти попадаємо в глухий кут.

Вроджена необхідність контролю.

У нас є вроджена потреба контролювати своє оточення.  Очевидно, що це дуже логічно, тому що чим більше контролю, тим більше шансів у нас для нашого виживання і процвітання. Так де ж підступ? Наш мозок часто любить представляти реальність набагато простішою, ніж вона здається.

З цієї причини, ми часто утотожнюємо багато можливостей вибору з почуттям контролю. Ну, врешті-решт у нас є вибір, то це означає, що у нас є влада, а влада це контроль. Чи не так? Не зовсім так.

Необхідність контролю народжується раніше.

Одного разу провели експеримент, в якому в чотири-місячних немовлят до рук були прикріплені струни. Їх рух викликав те, що грала музика. Через якийсь час, було змінено механізм для управління музикою -вона грала автоматично, незалежно від рухів дітей. Незважаючи на те, що музика грала рівно і красиво, діти почали сумувати і нервуватись. Висновок експерименту полягав в тому, що дітям не відповідало те, що вони не контролюють звук.

Задумайтесь тепер, який би дорослий був задоволений тим, що струни його не слухаються? (Маленький натяк: жоден).

В іншому експерименті було перевірено, що мавпи і голуби які навчилися натискати на кнопку, щоб отримати їжу, завжди хотіли мати багато кнопок для натискання, хоча це не привело до збільшення отримуваної їжі. Коротше кажучи – жадібність є природньою для живих істот.

І, що з того?

Хочемо мати багато можливостей вибору, а коли їх маємо не можемо з ними впоратись ( написано про це раніше). Це перша річ, яка робить нас нещасними. Друга річ це та, що велика можливість вибору необов’язково означає контроль, хоча підсвідомо ми часто так думаємо.

Такі міркування приводять нас до того, що ми опиняємося в глухому куті, оскільки прагнемо до ситуації в якій собі порадимо.

Що робити?

Прийми рішення, що з цього моменту, завжди прагнутимеш до того, аби мати тільки декілька варіантів вибору і, що це власне і є контроль.Чому? Тому що будеш вміти собі з ними порадити.

Як технології, які з’явилися за останні 20 років, вплинули на психіку людей? Чи привело це, до того що збільшилась відмінність між поколіннями? Чи сьогоднішня молодь з неї виросте?

Перш за все, ми визначимо два основних покоління:

Покоління X це покоління людей, які народилися в період з 1961 по 1983 рік,

Покоління Y це покоління людей, які народилися з 1984 по 1997 рік.

Звичайно, ці визначення не є жорсткими і слід ставитися до них з обережністю.

То де, ця вся технологія?

Це цікаво, як два різних покоління сприймають світ комп’ютерів, телефонів, Twitter і Facebook. Покоління X пам’ятає часи, в яких цього не було і знає життя без електронних гаджетів. Проте, велика частина покоління Y вже в дитинстві зустрічалася з технологією. Як ця різниця вплинула на сприйняття світу, який їх оточує?

Старше покоління знає і використовує технологічні рішення. У них немає вибору, тому що сучасні пристрої часто є примусовими (наприклад, смартфони). Проте, світ технологій є для них чимось окремим. Тим, що входить в життя. Вони кажуть, піду щось пошукаю в комп’ютері, напишу sms. Розрізняючи функції і пристрої.

Для молодих людей, технологія всюдисуща. Оточує їх. Часто вони не роблять різниці між діями і пристроями і говорять: напишу тобі, пошукаю це, зайди на сторінку. Телефон, комп’ютер або інтернет завжди на думці,  вони не говорять про них безпосередньо.

Чи технологія це пастка?

Покоління Y часто використовує гаджети. Вони використовують їх для роботи, для розваг, для спілкування. Вони люблять, їх уособлювати. Поклоніння технологій, але і вони відчувають себе більш поневоленими ними.

Старше покоління теж може стати залежним, але їм легше відірватись, піти, оскільки знають життя без технологій. Хоча покоління Y, засноване на технології, часто виникає проблема ризиків, які приходять з ними: люди розмовляють менше в живу, люди ізолюються один від одного.

Геть нудьгу!

Молоде покоління любить, якщо сторінка (WWW наприклад) рухається і оживає. Здається їм це цікавішим і захоплює їх увагу. Покоління X не терпить і не розуміє навіщо робити такі речі. Вони не люблять прокручувати сторінки, вважають за краще почитати щось більш солідне і статичне наприклад газету.

Молоді дійсно вимагають і очікують, що технологія буде цікавою і веселою. В іншому випадку швидко набридає.

Чи молодь з цього виросте?

Часто люди похилого віку повторюють, що якщо молоді люди виростуть, одружаться у них з’являться діти, то все повернеться в нормальне русло і  вони будуть схожими на них. На щастя, це ніколи не відбудеться, тому що світ і дитинство, які мали два покоління істотно відрізняються. Ця різниця має глибоке коріння і доростання не так вже й важливо.

Коли сьогоднішні 20-річний буде мати 60 років, то весь час знатиме і розумітиме соціальні медіа, мобільні, планшети, тому що вони завжди були з ним.

Я сподіваюся, що ця стаття показала вам багато відмінностей в сприйнятті світу різних поколінь. Я надіюсь, що це допоможе вам зрозуміти, старших/ молодших людей, яких іноді важко зрозуміти.

Прийми рішення, що з цього моменту, завжди прагнутимеш до того, аби мати тільки декілька варіантів вибору і, що це власне і є контроль.Чому? Тому що будеш вміти собі з ними порадити.

Залежні, допамін, задоволення, очікування, несподіване, експеримент, вибір, рішення, контролювати, жадібність, порадимо, технологія.